Рибавирин Медуна

РИБАВІРИН МЕДУНА

(ribavirin MEDUNA)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ribavirin; 1-b-D-рибофуранозил-1Н-1,2,4-триазол-3-карбоксамід;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, вміст капсули - порошок білого кольору;

склад: 1 капсула містить 200 мг рибавірину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби. Код АТС J05А В04.

Фармакологічні властивості.

Рибавірин Медуна - це синтетичний аналог нуклеозиду з вираженою противірусною дією, який має широкий спектр активності проти деяких ДНК та РНК вірусів.

Фармакодинаміка.

Рибавірин легко проникає в уражені вірусом клітини й швидко фосфорилірується внутрішньоклітинною аденозинкіназою у рибавірин моно-, ді- і трифосфат. Ці метаболіти, особливо рибавірин трифосфат, мають виражену противірусну активність.

Механізм дії рибавірину зясований недостатньо. Однак відомо, що рибавірин інгібує інозин-монофосфат-дегідрогеназу (ІМФ), цей ефект приводить до вираженого зниження рівня внутрішньоклітинного гуанозин трифосфату (ГТФ), що в свою чергу, пригнічує синтез вірусної РНК та вірус специфічних білків. Рибавірин інгібує реплікацію нових виріонів, що забезпечує зниження вірусного навантаження. Рибавірин селективно інгібує синтез вірусної РНК, не пригнічуючи синтез РНК у нормально функціонуючих клітинах.

Рибавірин ефективний у відношенні багатьох ДНК та РНК вірусів, не чутливих до інших антивірусних препаратів. Найбільш чутливими до рибавірину ДНК вірусами, є: Simple herpes virus, poks-virus, virus Mareks illness. Нечутливими до рибавірину ДНК вірусами є: Varicella Zoster, pseudorabies, cow smallpox і rhinotraeheitts. Найбільш чутливими до рибавірину РНК вірусами є: influenza А, В, paramyxovirus (parainfiuenza, epidemic paratite, Nucasfs illness), reoviruses, RNA tumorai viruses. Нечутливими до рибавірину РНК вірусами є; enteroviruses, rhinovirus, Semlicy Forest.

У багато мультіцентрових клінічних дослідженнях виявлена активність рибавірину проти вірусу гепатиту С (ВГС). Механізм дії рибавірину проти ВГС цілком не зясований. Передбачається, що накопиченням фосфорилювання рибавірину трифосфат конкурентно пригнічує утворення гуанозин трифосфату, тим самим знижуючи синтез вірусних РНК. Також вважається, що механізм сінергітичну дію рибавірину та альфа інтерферону проти ВГС обумовлений посиленням фосфорилювання рибавірину інтерфероном.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

При пероральному застосуванні Рибавірин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. При цьому його біодоступність становить більше 45 %

Розподіл.

Рибавірин розподіляється в плазмі, секреті дихальних шляхів і еритроцитах. Значна кількість рибавірин трифосфату накопичується в еритроцитах, досягаючи плато до 4 доби та зберігаючись протягом декількох тижнів після введення. Період напіврозподілу становить 3,7 г. Обсяг Vd - близько 5000 л. При курсовому прийомі рибавірин накопичується в плазмі у великій кількості. Співвідношення показників біодоступності (AUC) при повторному й одноразовому введенні дорівнює 6. Значна концентрація рибавірину (більше 67 %} може бути виявлена в цереброспінальній рідині після тривалого введення.

Звязування з білками: незначно звязується з білками плазми.

Час досягнення піка концентрації в плазмі - від 1 до 1 ,5 години.

Час досягнення терапевтичної концентрації в плазмі залежить від величини хвилинного обсягу крові. Концентрація в секреті дихальних шляхів набагато вище, ніж у плазмі.

Середня величина пікової концентрації (Стах) у плазмі: близько 5 мкМоль на літр наприкінці 1 тижня прийому в дозі 200 мг кожні 8 годин та близько 11 мкМоль на літр наприкінці 1 тижня прийому в дозі 400 мг кожні 8 годин.

Біотрансформація: Рибавірин фосфорується в клітинах печінки в активні метаболіти у вигляді моно-, ді- і трифосфату, які потім метаболізуються в 1,2,4 -триазолкарбоксамід. Другий шлях метаболізму включає амідний гідроліз у трикарбоксилову кислоту та дерібозілування з утворенням триазольного карбоксильного метаболіту.

Виведення: Рибавірин виводиться з організму повільно. Час напіввиведення {Т1/2) після одноразового прийому дози 200 мг становить від 1 до 2 годин з плазми та до 40 днів з еритроцитів. Після припинення курсового прийому Т1/2 становить близько 300 годин. Рибавірин та його метаболіти в основному виводяться з сечею. Тільки близько 10 % виводиться з калом, У незмінному виді близько 7 % рибавірину виводиться за 24 години та близько 10 % - за 48 годин.

Фармакокінетика при особливих клінічних випадках: При прийомі препарату хворим з нирковою недостатністю AUC та Смах рибавірину збільшуються, що обумовлено зниженням істинного кліренсу. У хворих з печінковою недостатністю (А, В та С ступеню) фармакокінетика рибавірину не змінюється. Після прийому одноразової дози з їжею, що містять жири, фармакокінетика рибавірину змінюється істотно (AUC і Сmax збільшуються на 70%).

Показання для застосування.

Рибавірин Медуна призначений для лікування хронічного гепатиту С.

Препарат рекомендують застосовувати в комбінації з альфа - Інтерфероном:

у первинних хворих, що раніше не лікувалися альфа - Інтерфероном, з підтвердженим хронічним гепатитом С,

при загостренні після курсу монотерапії альфа - Інтерфероном,

у хворих, несприйнятливих до монотерапії альфа - Інтерфероном.

Спосіб застосування та дози.

Капсули Рибавірин Медуна приймають перорально не розжовуючи та запиваючи водою, разом з прийомом їжі. Пацієнтам з гепатитом С рекомендується приймати рибавірин з розрахунку 15 мг на 1кг маси тіла, що відповідає 800-1200 мг на день, тобто 2-3 капсулам ранком і 2-3 капсулам ввечері. Звичайне рекомендоване дозування для хворих з масою тіла менше 75 кг становить 1000 мг на день (2 капсули ранком та 3 капсули ввечері), хворим з масою тіла більше 75 кг рекомендується приймати 1200 мг на день (3 капсули ранком та 3 капсули ввечері).

Тривалість курсу комбінованої терапії Рибавірином Медуна з альфа -Інтерфероном, як правило, становить не менш 24 тижнів. При цьому у хворих, несприйнятливих до іонотерапії альфа - Інтерфероном, а також при рецидиві захворювання тривалість курсу складає не менш 6 міс.

Побічна дія.

Найбільш частим побічним ефектом є гемолітична анемія. Тому в процесі лікування необхідно контролювати зміст гемоглобіну, білірубіну та сечової кислоти.

Частими побічними ефектами є диспное, кашель, порушення сну, экзантема. Рідше проявляються грипоподобні явища з температурою, головний біль та біль у суглобах, похудіння, нудота, випадання волосся, депресія. Рідко спостерігаються порушення функції щитовидної залози у вигляді зміни змісту ТТГ, а також алергійні реакції (кропивниця, бронхоспазм, анафілаксія). Дуже рідко виникають симптоми аутоіммунних захворювань, артеріальна гіпотензія, лейкопенія та тромбоцитопенія.

Всі спостережувані побічні ефекти оборотні, не впливають на ефективність лікування та припиняються після закінчення прийому препарату. Нормалізація гемоглобіну спостерігається після тимчасового зниження дози.

Протипоказання.

Рибавірин Медуна протипоказаний пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю ІІБ - ІІІ ступеню, інфарктом міокарда, при хронічній нирковій недостатності (кліренс креатиніну менш 50 мл/хв), анемії, важких порушеннях функції печінки в тому числі при декомпенсированому цирозі, аутоімунних захворюваннях в тому числі при аутоімунному гепатиті, при захворюваннях щитоподібної залози, що не піддаються лікуванню, при важкій депресії з суїцидальними намірами, при вагітності та лактації (грудне вигодовування), при підвищеній чутливості до рибавірину та інших компонентів препарату.

Передозування.

Можливе посилення побічної дії.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування.

Перед початком лікування, на 2 або 4 тижні й далі регулярно, у міру необхідності варто проводити контрольні лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові, аналіз електролітів, функціональні проби печінки, вміст креатиніну в сироватці).

В процесі лікування рибавірином максимальне зниження змісту гемоглобіну в більшості випадків відзначається після 4-8 тижнів від початку лікування. При зниженні гемоглобіну нижче 11 г/дцЛ варто тимчасово зменшити дозу рибавірину на 400 мг на день, при падінні гемоглобіну нижче 10 г/дцЛ варто скоротити дозу до 50 % від вихідної. У більшості випадків зміни рекомендованих доз забезпечують відновлення рівня гемоглобіну. Однак при збереженні непереносимості рибавірину після корекції дози, а також при падінні гемоглобіну нижче 8,5 г/дцЛ прийом препарату варто припинити.

При гострих алергійних реакціях препарат варто припинити та призначити відповідне лікування.

Рибавірин Медуна слід призначати з обережністю після відповідного обстеження пацієнтам із захворюваннями серця, хронічними обструктивними захворюваннями легенів, цукровим діабетом, при порушеннях згортання крові, тромбофлебіті, мієлодепресії.

У звязку з можливою тератогенною та ембріотоксичною дією Рибавірину Медуна необхідно забезпечити надійну контрацепцію під час лікування і протягом 4 місяців після закінчення лікування у жінок і протягом 7 місяців у чоловіків. У звязку з можливим погіршенням функції нирок у літніх пацієнтів перед застосуванням препарату необхідне визначення функції нирок, зокрема кліренсу креатиніну.

Безпека застосування препарату при лікуванні дітей і підлітків не встановлена, тому його застосування у пацієнтів до 18 років не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуванні Рибавірину Медуна й альфа-інтерферону відзначається синергізм. При клінічному застосуванні різних препаратів у терапевтичних дозах в комбінації з рибавірином не було виявлено помітних взаємодій.

Призначення рибавірину під час лікування зидовудином та/або ставудином при наявній ВІЛ інфекції, супроводжується зниженням фосфорилювання цих препаратів, що призведе до ВІЛ-віремії і буде вимагати зміни схеми лікування. У той же час не виявлена взаємодія рибавірину і ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази чи інгібіторів протеаз. Тому можливо комбіноване застосування рибавірину і зазначених препаратів для лікування хворих з інфекцією ВІЛ та з гепатитом С.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30°С. Термін придатності - 4 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Капсули по 200 мг у флаконі № 100.

Виробник. Медуна Арзнейміттел ГмбХ, Німеччина

по замовленню Медико ГмбХ, Німеччина

Адреса. Ернст-Гроте-Штрабе 23, D-30916 Ісернхаген, Німеччина